- қошал
- зат. жерг. Риза, қанағат.
Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі – Алматы: Мемлекеттік тілді дамыту институты. Б.Қалиев.. 2014.
Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі – Алматы: Мемлекеттік тілді дамыту институты. Б.Қалиев.. 2014.
ошаліло — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
ошаліти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
ошаліло — розм. Присл. до ошалілий 2) … Український тлумачний словник
ошалілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
ошалілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
ошаління — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
ошалілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до ошаліти. 2) у знач. прикм. Який утратив здатність контролювати свої дії, вчинки. || Який виражає такий стан … Український тлумачний словник
ошалілість — лості, ж., розм. Стан за знач. ошалілий 2) … Український тлумачний словник
ошаління — я, с., розм. Стан за знач. ошаліти … Український тлумачний словник
ошаліти — і/ю, і/єш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти … Український тлумачний словник
ошаліти — здуріти … Лемківський Словничок